Родинні історії
-
Повінь у Витвиці, або Булочок не буде
ПС. В це складно повірити, але булочки Далі ... -
На добрий спомин про учительку та гарну людину
Родина Янишівських щиро сумує з приводу смерті Янишівської Людмили Іванівни /15.04.2018 р./.
Людмила Іванівна була дружиною Мирона Павловича Янишівського – знаного у нас як “стрийко Мирон”. Він був для нас – другого, народженого ще у Витвиці, покоління родини, – “двоюрідним стриєм”. Батько Мирона – Павло Янишівський був рідним братом нашого діда Івана.
Людмила Іванівна не була уродженкою Витвиці. Вона народилася на Великій Україні, у страшний для тієї частини України 1932-ій рік. Її мала батьківщина – село під Ромнами у Сумській області. З початком колективізації комуністи розграбували господарство дідуся, – це у них називалося –розкуркулювання. Родина мала бути вивезена на Сибір, однак мудрий дід на прізвище Мілько не став чекати цього. Він зібрав родину, в тому числі маленьку Людмилу і втік на Донбас. Далі …
-
Відень. Походити дідовими (прадідовими) стежками колишньої “нашої” столиці
19 (вже 20?) лютого 2018 я вже таки раз і на завжди зрозумів, що мені, Шівському, цікаво лише, коли є рух, наприклад, в просторі так точно. Від цього з’являється, чорт бери, його величність – Сенс. А як і ще може бути, коли вчора Львів, сьогодні Станіслав, а завтра Краків, а позавтра Мілан? Мовчу вже про решту планів на наступний тиждень: Верона, Венеція, Трієст, Любляна, Загреб і Будапешт. Обожнюю рух, особливо в площині географічних координат, ну хоча би (є)европейських! Обожнюю українські плацкарти, особливо, коли у квитку вже чай)
-
З 17го у 18ий. Михайличок мандрує
Текст написаний 2 січня 2018 року у ресторації Фамілія у співавторстві з гарячим вином. Пройшов майже місяць перш ніж наважився його опублікувати, втім, маю надію, він не втратив своєї актуальності.
-
Катерина Бандра. Карби болю. Жителька Витвиці опублікувала книжку.
Катерина Бандра. “Карби болю”.
Жителька Витвиці опублікувала книжку.
В народі кажуть: “Діла Господні незбагненні”. Це дійсно так …
Приведені слова – перший рядок книжки, яка кілька днів тому побачила світ у видавництві Івано-Франківської обласної “Просвіти”. На перший погляд – буденна справа. Зараз виходить дуже багато різних видань. Покоління читачів 70-тих не могло собі колись навіть уявити чогось подібного.
Проте книжка, про яку йдеться – особлива. Насамперед для всіх, хто яким не-будь чином – народженням, походженням, проживанням, тощо має відношення до нашої малої батьківщини – Витвиці. Ця книжка – “Карби болю”. Її автор – жителька Витвиці – Бандра Катерина, дівоче прізвище – Данилів. Далі …
-
Йдіть до Евересту повільно.
Всі, хто знає чи не знає, то я працюю в компанії, яка займається навчання для тих, хто хоче створити власний бізнес, чи ті, хто вже його має та прагне розвивати. Типу, як славнозвісна KMBS – Києво – Могилянська бізнес школа, тільки поки що не такого рівня.
Ось буквально тиждень тому повернулась з події, яку я організовувала для власників бізнесу – Бізнес – таборі “Made in Ukraine”.
Там познайомилась з 4 екс-міністром економіки Павлом Шереметою – людиною, яка мене надзвичайно вразила. Я провела з ним тісно спілкуючись 2 дні, але його манера спілкування та виховання закарбувалось в моїй душі.
Тому хочу поділитись з вами цікавими думками, і можливо комусь щось стане у пригоді.
-
Працювати на благо українського народу!
Так вже сталося, що вміння до великих порєдків – в мене закладено від народження. Я дуже люблю прибирати, і прибирати так, що мама після того довго шукає ті, чи інші речі. Проте порядком у своєму ноутбуці, я похвалитись не могла ніколи. Там живе вічний хаос.
-
Про бабцю Оксану, недільну Службу Божу і сучасні технології
Витвиця. Неділя. Дев'ята ранку. Ви спите за дверима, тому досі не чули, як бабця палить у кухні і скоблить надворі риночку. І раптом - "Господи поомиилуй!..." У вашу свідомість вперто, щораз голосніше пробивається спершу голос хору, а за ним вже чути і священникові молитви. То бабця Оксана слухає недільну Службу Божу з Ватикану, і навіть якщо вам вдалося профілонити похід до Витвицької церкви, то цей "Океан" на столі, накручений на максимальний звук, зігнорувати ніяк не вдасться. Пора вставати. Цього року перед своїм Днем народження бабця мені снилася. Зазвичай вона мені не сниться. Ні, не так, бабця Оксана раніше Далі ... -
Вітаємо. Вуйко Владзьо – 85 !
Вітаємо
15 серпня 2016 року виповнюється 85 років з дня народження Волковецького Володимира Михайловича.
Володимир є братом засновниці родини Оксани.
Ювіляр більше відомий у нашій родині як “вуйко Владзьо”.
Для 2-го покоління нашої родини вуйко завжди був і залишається особливим, неповторним дитячим спогадом. Саме з його іменем у нас у першу чергу асоціювалися такі поняття як шахта, кам’яне вугілля, Донбас. Далі …
-
Пригоди Миросі у Києві
Всі наші старання рано чи пізно винагороджуються! А якщо старання були у добрих справах, то тим більше! Так от і сталося з нашою Мирославою Тишківською, яка успішло закінчила свій 3-й навчальний рік. Табель просто всипаний «11»!
І от саме за такі результати Мирося отримала в подарунок поїздку до Києва. Далі …
