Янишівські. Походження прізвища та родини

1. Походження  родини.

Янишівські – поширене прізвище, до носіїв якого по лінії одного із засновників родини – Ярослава Янишівського – відноситься наша родина.

Очевидно, що питання про походження прізвища та родини Янишівських лежить у тій же площині, що і походження десятків інших витвицьких шляхетських родин.

Дивись також статті “Галицька дрібна шляхта” та “Вітвицька шльихта”.

Якщо припустити, що родина Янишівських є типовою шляхетською вітвицькою родиною та ця схема має стосуватися і нашого прізвища.

Відповідно до цих уявлень галицька дрібна шляхта та її складова ‑  “вітвицька шльихта” була нащадками ще давньоукраїнських /давньоруських/ боярських родів і дружинників.

Підтвердженням цього є також доконаний загальновідомий історичний факт, що Витвиця спокон-віків була поселенням вільних людей. Витвичани нікому не відробляли панщину і були особисто вільними. Унікальний випадок майже “козацької”, а насправді шляхетської вольності в навколишньому морі феодально-залежного люду.

Після падіння в 1349-1392 роках  Галицько-Волинської держави колишні бояри та дружинники перейшли на службу до польських королів. Це давало можливість зберегти станові привілеї та особисту свободу.

Приналежність до військового /рицарського/ стану в новій державі посвідчувалася відповідними документами ‑ нобілітаційними /шляхетськими/ грамотами польської королівської канцелярії.

Після приєднання в 1772 році Галичини до Австрійської імперії на основі цих грамот та їх копій цісарський уряд видавав нові документи. Саме така підтверджуюча нобілітаційна грамота, видана канцелярією австрійського цісаря нашому предку Степану Янішевському в 1807 році. Зараз вона зберігається в татового брата Степана /стрийка Штефана/ в Долині.

Наявність цієї родинної реліквії добре вписує нашу родину в загальноприйняту схему історичної долі унікального суспільного явища – дрібної галицької шляхти взагалі і “вітвицької шльихти” зокрема. 

2. Походження прізвища.

Достеменних даних про по походження прізвища немає.

Відомий знавець генеалогії українських прізвищ, колишній декан фізичного факультету, професор Вишневський вважав, що найімовірніше воно походить від польського Івана  – “Яна”, “Януша”.

З українського Івана при наданні шляхетства королівська канцелярія умисно чи не умисно спокійно могла зробити Януша-Янішевського.

Однозначно можна ствердити лишень те, що наше прізвище утворене за класичним правилом утворення шляхетських прізвищ – додаванням до кореня слова /як правило до ім’я/ суфіксів  “ський” “цький” або “ич”. 

3. Написання прізвища.

Прізвище входить до групи подібних однокореневих прізвищ,

1. Янишівські

2. Янишевські

3. Янішевські

4. Янешівські

5. Янушевські.

Всі вони утворилися внаслідок чергувань, неоднаковості та неточності написань голосних звуків   и,  і,  у,  е:

Про однозначність та однорідність тих прізвищ говорить багато фактів, в тому числі з історії безпосередньо нашої родини /фамілії/.

Так у нобілітаційній грамоті, якою австрійський цісар на початку 19 століття підтверджував шляхетство нашого предка Степана вживається написання “Янішевський”.

В церковній книзі села Витвиці в записі про народження тата Ярослава вжито написання  “Янешівський”.  Таке саме написання вжито в свідоцтві про народження, яке в 1939 році виписали татові новоявлені “визволителі”.

В документах радянських спецслужб та літературі, які стосуються діяльності видатного діяча визвольних змагань 40-их роківСтепана Янишівського, двоюрідного татового брата, переважно вживається написання  “Янишевський”.

Разом з тим у Витвиці та околиці “спокон віків” нас і наших предків називали просто “Янишіські” або в кращому випадку “Янишівські”.

Напевно, саме останній факт є визначальним у традиційних суперечках представників родини про правильність написання прізвища.