Ткач Євген

Ткач Євген

25.101957 – 16.05.2024 рр.

 

Священник Української греко-католицької церкви, парох греко-католицької громади села Витвиці в 1992-1995 р.р.

За даними Сайту Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ, отець Євген Ткач народився 25 жовтня 1957 року у с. Бубнище, Долинського району Івано-Франківської області.

Упродовж 1978-1982 років навчався у Калуському хіміко-технічному технікумі за спеціальністю техніка-електрика.

У 1987 році розпочав підпільно здобувати богословську освіту, а в 1990 році вступив до Івано-Франківського теологічно-катехитичного духовного інституту, який завершив у 1995 р. Дияконські свячення отримав 18 січня 1992 року, а пресвітерські – 12 березня цього ж року із рук світлої пам’яті Владики Софрона Дмитерка, єпископа-ординарія Івано-Франківського.

Здійснював душпастирське служіння на парафіях сіл Витвиця, Липа, Лужки, Кальна, Розточки Долинського протопресвітеріату, а також на парафіях сіл Кулинка, Кадобна й на парафії Собору Івана Хрестителя, що у с. Верхня, Калуського протопресвітеріату Івано-Франківської архієпархії УГКЦ.

Останнім місцем служіння покійного о. Євгена стала парафія св. Миколая, що у м. Калуш (село Хотінь), Калуського протопресвітеріату. Помер отець Євген 16 травня 2024 року, будучи парохом Хотіня.

 Отець Євген Ткач залишив безпосередній пам’ятний слід в житті Витвиці та родини Янишівських.В 1992 – 1995 роках він  був парохом греко-католицької громади Витвиці. Йому випало бути другим витвицьким парохом після повернення храму у лоно Української греко-католицької церкви. Про це свідчить також пам’ятна таблиця на відзначення 200-річчя витвицького храму. Серед переліку священників, які послужили у нашому храмі впродовж 1824-20214 р.р. є й ім’я отця Євгена Ткачука

З отцем Євгеном впродовж багатьох років, ще до його переходу на священниче служіння, був знайомий наш покійний Павло Погинайко, чоловік Ліди, тато Оксани, Юрка та Олі. Вони разом працювали на Калуському хіміко-металургійному комбінаті, пізніше – “Оріана”, “Хлорвініл”…

То ж наша родина в отця асоціювалася саме з Павлом. За три тижні до смерті отця я мав з ним телефонну розмову, з приводу часів його служіння у Витвиці. Після мого представлення він уточнив, чи я часом не швагро Павла Погинайка.

Ну й нарешті, саме отець Євген Ткач давав шлюб половині членів другого покоління нашої родини:

Сім’ї Погинайків            Ліді Янишівській  з Павлом Погинайком;

Сім’ї Багмутів                Вірі Янишівський з Миколою Багмутом;

Сім’ї Янишівських         Ліді Оліферович з Мирославовом Янишівським.

Це сталося через багато років після створення цих сімей – 14 серпня 1993 року, на свято Маковея.  Наймолодшій із сімей – Ліди та Мирослава – вже було на той час 10 років. Тож не дивно, що “молодят” привітали щасливі їхні діти.  Збереглися фото з цієї події. На жаль, на спільному фото учасників урочистостей отець Євген стоїть на найдальшій сходинці церковних сходів і його фото недостатньо проглядається. На окремих фото нововінчаних молодих пар добре видно і отця і дітей молодих пар.

Служіння отця Євгена у Витвиці було хоч і нетривалим – три роки, але пам’ятним. І не тільки тому, що це був бурхливий час відновлення і становлення Української держави і Української греко-католицької церкви. Отець Євген дуже відповідально ставився до свого священничого служіння, любив наше село і його людей. Однозначно, що його досі пам’ятають і з пошаною згадують сотні витвичан.

 

Джерела:

16 травня на 66 році життя помер священнослужитель Івано-Франківської архієпархії УГКЦ Євген Ткач //Сайт Івано-Франківської єпархії Української греко-католицької церкви/ https://ugccif.org.ua/

Читайте також

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *