Піргеометр Савінова-Янишевського
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Піргеометр ‑ прилад для вимірювання ефективного випромінювання земної поверхні, тобто різниці між власним випромінюванням земної поверхні і зустрічним випромінюванням атмосфери.
Назва походить від грецьких слів: pýr — вогонь, gé — Земля і … метр
При вимірюванні ефективного випромінювання приймальну поверхню піргеометра /мал/ повертають по черзі до неба і до Землі. Різниця отриманих величин відповідає ефективному випромінюванню земної поверхні.
У СРСР застосовувався термоелектричний піргеометр С. І. Савінова, вдосконалений Ю. Д. Янишевським.
Приймач складається з чорних (шорстких) і нікельованих (блискучих) смужок, що чергуються. Унаслідок відмінності їх випромінювальної і поглинальної здатності створюється різниця температур; виникаючий термострум вимірюється гальванометром.
Прилад градуюється в абсолютних величинах (кал/см2 × мін) шляхом порівняння з показами компенсаційного піргеліометра Онгстрема або по випромінюванню абсолютно чорного тіла.
В. А. Міхельсон створив абсолютний компенсаційний піргеометр із смужками, оберненими в протилежні сторони. Це дозволяє безпосередньо визначати ефективне випромінювання земної поверхні.
