Домівка БлогЛист до онуків Івана та Анни Янишівських

Лист до онуків Івана та Анни Янишівських

[alpine-phototile-for-picasa-and-google-plus src=”user_album” uid=”113590396523010013134″ ualb=”6144004684425967057″ imgl=”fancybox” style=”cascade” col=”5″ size=”170″ num=”50″ align=”center” max=”100″]

Україна, місто Івано-Франківськ,  Мирослав Янишівський,

тел.  067-960-48-46,   0344-960-48-46

Е-mail  jamyr@ukr.net

Сайт http://yanyshivskyy.org.ua/

Доброго дня панове Янишівські – онуки Івана та Анни Янишівських,

 громадяни України, Великобританії та Нової Зеландії:

 

діти Йосипа       ‑ Василь, Олеся та Богданка;

діти Василя        ‑ Пауль, Робін та Ніна;

діти Ярослава   ‑ Мар’ян, Ліда, Віра, Мирослав, Марта та Володимир;

діти Богдана      ‑ Наталка та Іван;

діти Степана      ‑ Леся та Олег.

З’явилася справа, яка є спільною для всіх нас ‑ 16-тьох онуків Янишівського Івана Васильовича та Янишівської Анни Іванівни.

За традицією нашої спільної малої прабатьківщини – села Витвиці – на могилах померлих через де-який час встановлюють надгробні пам’ятники. На жаль, на сьогодні, на могилах нашого діда Івана та баби Анни такого пам’ятника немає. Вони відзначені тільки металевими хрестами з табличками.

Можна, звичайно, сперечатися про доцільність такого пошанування предків, але на сьогодні є саме так.  Пам’ятник на могилах батьків встановлюють, звичайно, діти. Однак, з різних причин,  діти Івана та Анни ‑ наші батьки ‑ цього не зробили. Я жодним чином не хочу дорікнути тим, що відійшли у кращі світи. Напевно, на це були серйозні причини.

Разом з тим, дід Іван і баба Анна заслужили на найкраще вшанування. Вони прожили довге і красиве життя. Іван та Анна були не просто заможними селянами, великими трудівниками, але й освіченими, активними учасниками громадського життя. Дід був учасником 1-ої світової війни, після повернення багато років працював у сільській церкві  дяком. Баба багато років була учасницею церковного хору.

Дід Іван та баба Анна народили і виховали 8 дітей – 6 синів та 2 дочок. Вони виховали їх добрими  християнами та українськими патріотами, порядними та гарними людьми.

Двоє з них ‑ сини Василь та Павло ‑ зі зброєю в руках боролися за незалежну українську державу в 40-их роках.  Ще двоє – Богдан та Марія – були учасниками підпільного руху за незалежність. Син Йосип в 1941 році боровся з німецьким фашизмом у рядах радянської армії. Син Ярослав є автором першої опублікованої книжки про історію нашого села. Уже згадуваний син Василь у 30-тих роках був керівником сільської “Просвіти”, найбільшої легальної організації, діяльність якої також була спрямована на здобуття свободи нашої країни.

Наші дід та баба користувалися у селі заслуженою повагою. Про це свідчить і той факт, що їхні могили розташовані недалеко від входу до церкви.

Прийшов час віддати належне  цим великим трудівникам і громадянам – дідові  Іванові та бабі Анні.

В 2012 році, коли в Україні гостював Робін з Англії, мені було  соромно, за дуже скромний вигляд місця останнього спочинку наших предків. Саме тоді я вирішив, що онуки мусять виправити  недоробок  наших батьків.

Безпосередні турботи про виготовлення  пам’ятника готовий узяти на себе Павло ‑ чоловік Ліди /Ярославівни/, місто Калуш. Минулого року саме він займався пам’ятником на могилі Оксани,  Ярослава та Марії Янишівських. Вийшло дуже гарно. На нашому Сайті є фоторепортаж про освячення цих пам’ятників.

Павло уже вивчив це питання. Важливо також, що Павло має суттєві знижки на такі роботи, як торішній замовник. Пам’ятник буде подібним до згаданого вище, але дешевшим. Портрети мають бути зроблені на основі фотографій, які встановлені зараз на хрестах.

Урочисте відкриття пам’ятника планується на 15 або 22 серпня 2015 р.

Загальна вартість пам’ятника, включаючи встановлення,  становить 16 тисяч українських  гривень.

Це, звичайно, немало. Однак, у перерахунку на 16 (!!!) онуків виходить   тільки одна тисяча грн.

Я переконаний, що ніхто із 16 онуків діда Івана та баби Анни не відмовиться від участі у цій почесній справі.  Переконаний також, що світлі душі наших батьків у “кращих світах” щиро порадіють за нас. Такий вчинок, звичайно, знайде, схвалення і громади Витвиці.

Гроші на побудову пам’ятника прошу передавати Ліді Янишівській /Погинайко/ або кому не-будь із дітей Ярослава.

Для закордонних Янишівських ‑ Робіна, Павла та Ніни – внесок мав би становити приблизно 60 американських доларів. Якщо вони підтвердять свою участь у побудові пам’ятника, я передам картковий рахунок на який можна переказати гроші.

Прошу Робіна, Павла та Ніну з розумінням поставитися до запрошення до участі у побудові пам’ятника. Справа не тільки у грошах, хоча нам в Україні зараз дійсно важко.  Символічно, аби участь у цій справі узяв кожен з онуків цих прекрасних людей, якими були наші дід Іван та баба Анна.

 

Мирослав

1 травня 2015 р.

Читайте також

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *