Домівка НовиниРіздво 2016 – детальний звіт для східної і західної діаспори

Різдво 2016 – детальний звіт для східної і західної діаспори

Різдво у Витвиці пройшло успішно. Було виконано всі програми святкування: багатий стіл, «коли завтра в церкві», похід у церкву, санкування, власне коляда, тощо. Цьогоріч першим до Витвиці прибув старший десант з Калуша – Ліда і Павло – ще 5 січня. Зважаючи на морозну погоду напередодні особливо важливим завданням було заздалегідь запалити в хатах, цей процес контролювала Ліда. Також при першому огляді виявилося, що в сінях замерзла груша в умивальнику і її довелося розморожувати. Слава Богу, нічого не потріскало. 6 січня о 6:30 ранку на садибу прибула з Обухова Оля Погинайко, а ближче до обіду – друга частина обухівського десанту – Оксана і Люба Лук’яненки. Активна підготовка до свята цього разу розпочалася дуже рано, оскільки після приїзду Олі Ліда відразу взялася палити в кухні, крутити голубці і варити кутю. Салати почали рубати близько 11. Оскільки заповідалося не так багато учасників, то цього разу обмежилися стандартним банячиськом «Майонезу», стандартним баняком «Крабочок», баняком «Вінегрету», пів ронделю «Цвіклів» і стільки ж бурачків з майонезом. Близько 17 практично водночас приїхали делегація Янишівських з Болехова – Володя, Леся, Яринка і Тарас – і Николишаків з Калуша – Андрій, Оксана, Марта, Юра і Віка. Слід зазначити, що завдяки непересічним організаторським здібностям дівок на той момент уже був застелений і частково сервірований стіл, а Люба закінчувала прибирання ялинки. Тож незадовго після прибуття решти учасників, на диво рано, близько 18 вечора ми сіли до вечері. Усього 14 осіб: від Ліди – Ліда, Павло, Оксана, Андрій, Марта, Юра, Віка, Оля; від Марти – Оксана і Люба; від Володика – Володя, Леся, Яринка і Тарас. Щойно Ліда сказала вступне слово і помолилася, Павло з розгону ляпнув кутею в стелю. Як показали результати цього «ляпу», навесні Ліда, вочевидь, таки купить до Вітвиці 10-15 курей, а Миросько пізніше зауважив, що, окрім маку, до стелі приліпилося зернятко пшениці, з чого було зроблено висновки, що рік має відзначитися якнайменше одним поповненням родини. Благо, ресурси є. Після трапези дзвонили колядувати по вуйках і тітках, опісля – намагалися з’ясувати, коли ж завтра в церкві. З цією метою дзвонили навіть до Носовичів. Трубку взяла Ірка і Ліда замість сказати, що то Ліда від Янишіського, повідомила нашій сусідці, що то Лідія Ярославівна, донька Оксани Михайлівни й Ярослава Івановича, чим, ймовірно, остаточно заплутала сусідів і вони про всяк випадок сказали, що не знають, коли в церкві. Ситуація ставала загрозливою. Нарешті Віра переконала нас, що в церкві на 5 і було вирішено йти о 7:30. Першими до церкви пішли Оксана (із Погинайків) і Оля. Час виходу перевіряли на слух – виходили на двір послухати, чи вже сі правит. До церкви вони вийшли вони разом, попри те, що Оксана намагалася не спізнитися, а Оля – не прийти зарано. В результаті такого конфлікту інтересів прийшли акурат на початок літургії і яко одні з наймолодших отримали по хоругві. Як казала бабці Оксана, то велика честь тримати на Різдво в церкві хоругву. Окрім честі, це ще й небезпека добряче змерзнути J По самому закінченню відправи Павло привіз до церкви Оксану (із Лук’яненків), Любу, Марту і Віку. 7 січня вполудни, щойно молодь розпочала програму санкування приїхав із Франківська Мирослав із Володиком і Михайликом, а також Мар’ян (великий) із болехунами. Спершу довго й натхненно колядували на другій загороді (фото додаються), а за тим пішли до хати гоститисі. Програма санкування цього року була виконана на не дуже тверду четвірку, оскільки сніг тільки випав і його довелося трамбувати іванковою лопатою (нагадаємо, що лопату для відкидання снігу купив Наталин Іванко торік, з чого сусід зробив висновок, що Іванко буде ґаздувати), і навіть попри виконану роботу сусідові сани все одно зачіпалися за камінці і пороли. Слід зазначити, що сусід теж скористав з наших розваг, оскільки в процесі довелося поремонтувати його сани. Що ж до гощенні, то традиційно мус відзначити Лесині пляцки. Ходять чутки, що цього року Леся з Яриною спекли 15 кілограм пляцків… Коляду розпочали близько 19 год. Учасники: Мар’ян, Павло, Оля, Марта, Мирослав, Володик (Франківський), Михайло, Оксана (Лук’яненко), Люба, Володя (Болехівський), Леся, Яринка, Тарас – усього 13 осіб. Традиційно відвідали всіх сусідів на кутку, включно з найсвіжішою на даний момент родиною на Пом’єрку, але окрім Марійки, в якої не світилося, відтак пішли до родини на Солотвину, а закінчили коротким гощенням у віриної свахи Оксани Тишківської. 8 січня близько 15 год відбувся масовий виїзд учасників із садиби. Ліда провела детальну інструкцію з консервування хати Оксані і Любі Лук’яненкам, які виїжджали того дня останніми і ще встигли прийняти коляду з великої церкви. Насамкінець слід додати кілька слів про ще одного учасника Різдва – нашого чорного кота. Він чесно провів всі свята в сінях на коцику перед плиткою і його при цьому зовсім не хвилювали різні ноги, що товклися в нього перед самим носом. Кожного, хто заходив у сіни з будь-яких дверей, кіт зустрічав муркотінням, терся б ноги і врешті вимантив не один ласий шматок риби, м’яса і навіть, бувало, цілий голубець. За таку щедрість господарів на саме Різдво він віддячив нам задушеною мишкою під дверима – вияв щирої вдячності і відданості.

До нових зустрічей!

DSCN9964.jpg DSCN9958.jpg DSCN9957.jpg DSCN9953.jpg DSCN9951.jpg DSCN9947.JPG DSCN9942.jpg DSCN9939.JPG DSCN9938.jpg DSCN9933.jpg DSCN9932.jpg DSCN9930.jpg DSCN9928.jpg DSCN9927.jpg DSCN9926.jpg DSCN9925.jpg DSCN9924.jpg

Для перегляду фото перейти за цим посиланням

 

Читайте також

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *