Домівка Фото, відеоРіздво 2015 – детальний звіт для “східної діаспори”

Різдво 2015 – детальний звіт для “східної діаспори”

Різдво-2015 у Витвиці пройшло за всіма правилами. Була кутя, три горохи, дві грибні підливи, дві фасолі і пироги, які вже майже ніхто не міг запхати в себе, і, звичайно, пляцки.

Першими на святкування Різдва до садиби прибули представники Лук’яненків і Витвицьких – Оксана і Василь. Правда, вони мали на думці побути у Витвиці кілька днів і вернутися на Різдво в Обухів, але зрештою вирішили залишитися, бо компанія заповідалася нічогенька. 6 січня вранці прибула ще одна діаспорна обухівська гілка – Оля і Сашко. Оскільки їсти на той момент у хаті не було ніц, то вони зробили як справжні студенти – пішли спати. Щойно о 12:00, коли молодь вже посилала гінця на село по їдло, приїхали з Калуша старші Погинайки – Павло і Ліда, а з ними – кошелі з їжею J) Почалася активна підготовка до свята – рубання салатів, паління в хатах, горох, грибна підливка тощо.

Коли перша зірка вже зійшла, практично водночас приїхали аж двоє Янишівських: Мирослав з Володею і Михайлом та Володик з Лесею, Яриною і Тарасом. Приготування до свята перейшло у стадію тертя маку і прибирання ялинки. Цього року традицію макітри і макогону підхопив Володя болехіський, тертя проходило на дідусевому ліжку, хто облизував макогін  – не зафіксовано. Щодо ялинки, то треба сказати, що вона на той момент уже була частково прибрана Наталею й Іваном, які перед тим святкували у Витвиці Новий рік. Стиль декору від Наталі можна означити як мінімалізм – на ялинці висіли гірлянди і три архаїчні іграшки; тож знайшли у коморі ящики і Оля закінчила справу. Близько шостої вечора приїхав десант Николишаків – Оксана, Андрій, Марта, Юра і Віка.

Сервірування різдвяного столу відзначалося енергійним просуванням власних страв різними господинями, місце на страви шукали шляхом посування і переміщання тарілок із чужими стравами. Весь цей процес супроводжувався активними заходами з рекламування свого гороху, своєї фасолі, своєї підливки і своїх бурачків. Особливого успіху в цьому досягла Леся, її фасолю з часничком розгребли так бігом, що навіть не всім вистачило попробувати.

Загалом за Вечерею у садибі Янишівських цього року зібралося 18 осіб: від Ліди – Ліда, Павло, Оксана, Андрій, Марта, Юрчик, Вікуся, Оля, Сашко; від Мироська – Мирослав, Володя, Михайло; від Марти – Оксана, Василь; від Володика – Володик, Леся, Яринка, Тарас.

Особливим елементом програми святкування Різдва (і будь-якого іншого свята) у Витвиці, як відомо, є з’ясування, коли ж завтра в церкві. З цим питанням пропонувалося дзвонити до всіх найближчих сусідів: до Носовичів, до Марійки, до Кокоренців, але ніхто не наважувався, так що процес небезпечно затягувався і о 10 вечора ми все ще не знали, коли ж завтра в церкві. Врешті вирішили подзвонити в Обухів до Марти і доручили їй дзвонити з цим питанням до Галини Миколаївни. Історія закінчилася тим, що подзвонили заколядувати Вірі в Лосинівку і аж там з’ясували, що в церкві о сьомій ранку, і що буде правитисі 4 години, так що можна спокійно йти і на дев’яту.

Мороз в ніч із 6 на 7 січня впер добрячий – зрані було на градуснику -23С. Так що попри масовість святкування у нашій хаті, десант на Службу Божу був доволі скромний – усього 4 особи: Мирослав, Оксана, Оля і Сашко. Священик зачитував привітання з Різдвом від керівництва церкви і особливо згадував витвичан, які ці свята зустріли на передовій, а також Миколу (Марціна), який якраз повернувся із зони АТО на свята.

Ще одна невід’ємна програма Різдва – санкування долів вулицев, після чого Мирослав зазвичай буксує на виїзді з обійстя J. Цього разу санкувалися активно, оскільки снігу було досить, був мороз, ріка замерзла і то гріх не посанкуватися у таку погоду. Забрали у сусіда сани у кількості 3 штуки (двоє наших і одні його), і активно возилися від самої гноївки J Оскільки претендентів на 3 саней було 8, то в хід також пішли кульки, картонова коробка і лопата для прокидання снігу. Саме та лопата, на основі якої нанашко Витвицький стверджував, що Іванко, певно, буде сі женити і газдувати, бо дуже сі стратив на ту лопату, яка коштує аж сорок п’єт гривень. Фото додаються 🙂

Щойно звечоріло і програма санкування була згорнута, під’їхало ще двоє учасників – Мар’ян львівський і Мар’ян франківський.

Центральна подія Різдва – коляда, цього року розпочалася близько 7 вечора при морозі -18 С. Участь взяли: Мар’ян львівський, Павло, Оля, Сашко, Марта, Мирослав, Мар’ян франківський, Володя, Михайло, Володя болехівський, Ярина і Тарас. Колядували «Дивную новину» (ти старий Матію). Розпочали з Пом’єрка від Тишківських, бо то тепер родина, далі йшли вниз вулицев: Шикори, Бориси, сусід, Носовичі, і через ріку – Марія Миколаївна, Матій, Лесіви. Далі не ходили, оскільки частина учасників на той момент уже була так змерзла, що відсіялась, а в Олі тріснув капець. Повернулися додому пів на 9. Вечір досиджували в хаті: молодь у малій хаті грала в «Поясни слово», старші дискутували у першій хаті або дивилися телевізор за дверима. У цей час до нас приходили колядувати православні на капличку і вертеп.

8 січня вранці ходили на Службу божу ще 4 представники: Мирослав, Володя, Михайло і Марта. По їх поверненні приблизно о 14 год відбувся масовий виїзд учасників.

Response code is 404

Читайте також

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *