Родина Кошелюків
Родинні історії Оліферовичів
Кошелюки. Родина баби Ксені
Родина Кошелюків – одна з чотирьох родин з якої походить Янишівська з Оліферовичів Ліда Павлівна. З Кошелюків походила її бабуся Ксеня.
Родина Кошелюків – як мінімум останні чотири покоління проживала в Буцині.
Баба Ксеня – Федчук /з Кошелюків/ Ксенія Андріївна – прийшла на нашу буцинську садибу у невістки. Вона вийшла заміж за Федчука Михайла Гордійовича, уродженця садиби.
Її мала буцинська батьківщина на кутку Горни, приблизно там, де зараз проживає наша родичка Василина.
Походила Ксенія із дуже багатодітної родини Кошелюків Теклі та Андрія
Батьки Ксенії
- Кошелюк /у другому шлюбі Тарасюк/ Текля Олексівна /1883 -1959/
- Кошелюк Андрій — чоловік у першому шлюбі Теклі
- Тарасюк Никифор — чоловік у другому шлюбі Теклі.
Діти Теклі Олексіївни
Діти Теклі у першому шлюбі
- Кошелюк /по чоловкові Федчук/ Ксеня Андріївна 1900-1989
Прямий предок, бабуся Ліди – Ксеня
- Кошелюк /по чоловікові Дричик / Марія Андріївна
Її онукою по синові є родичка Галя, що є доглядальницею садиби.
Дричик — чоловік Марії, відомий у родинних переказах як Картоха.
- Кошелюк /по чоловікові Тарасюк/ Катерина Андріївна /1905-1927/
Мама Катерини — дружини учителя німецької мови Семена Степановича Созоніка.
- Кошелюк Гаврило Андрійович
- Кошелюк /по чоловікові Тарасюк/ Агафія Андріївна 1910-1938
- Кошелюк /по чоловік Зубчик/ Ольга Андріївна 1916-1969 Мама нашого кума, хресного тата Маркіяна Миколи Зубчика.
Діти Теклі у другому шлюбі
- Тарасюк Ганна Никофорівна /1923-
- Тарасюк Олексій Никифорович /1927 –
Прізвище ТАРАСЮК Теклиних дочок Катерини та Агафії, прізвище ТАРАСЮК їхньої мами Теклі у другому шлюбі простим співпадінням. Це прізвище досить поширене у Буцині. Прізвище ТАРАСЮК було також дівочим прізвищем Теклиної мами.
Могила першого Теклиного чоловіка Андрія Кошелюка не збереглася. Він був похований та старому цвинтарі. Лідина мама не знає де вона.
Другий чоловік Теклі – Тарасюк Никифор у родинних переказах більше відомий як ВАЛІХА. Про йогоподження відомо небагато. Сам буцинський, але якийсь без родини. Прийшов до Теклі на пристайку. У це важко уявити – у його обраниці-вдовиці було ШЕСТЕРО дітей. Нажив з нею ще двоє.
Їхня старша дочка Ганна народилася у той самий рік, що і Теклина онука по першому шлюбі Катерина – дочка Ксенії.
Валіха пережив свою дружину Теклю десь на десять років. За спогадами Лідиної мами однаково добре ставився до дітей і внуків і від першого і від другого шлюбу. Всім дівчатам від першого шлюбу Теклі виділив у порядку приданого належні їм “земельні паї”.
За твердженням Тамари, будучи уже вдівцем, симпатизував її бабусі. Щонеділі святочно приходив до неї у гості.
Про Теклю розказували, що коли повдовіла, то була у страшному розпачі, на грані душевного помішання. Ще би – на руках шестеро малих дітей. Хтось навіть бачив як вона сиділа на ліжку і рвала на собі волосся.
Могила Теклі збереглися. Поруч поховані три її дочки – Катерина, Агафія /Гапка/ та Ольга. Таким чином вони творять ніби цілий маленький родинний пантеон.
Дочка Марія за переказами нібито викрила весь родинний скарб сім’ї Теклі та Валіхи. Вона випадково стала свідком перегляду або поповнення скарбу батьками. Скарб був закопаний у землі.
Коли вийшла заміж – викрала його. Непрямим підтвердженням цього є той факт, що її чоловік Дричик за Польщі відкрив у селі приватну крамницю !!! Чоловік Марії Дричик у родинних та сільських переказах більше відомий як КАРТОХА.
Викрадений родинний скарб не приніс щастя Марії. З чоловіком жила погано. Померла молодою. За спогадами тітки Каті – сестри Ганни – розвантажуючи воза із сіном вони посварилися з чоловіком. Він у приступі злості ударив її штельвагою від воза і травмував голову.
Дід Гаврило ще був на весіллі Ліди і Мирослава /1983 р./ Він єдиний, хто не сприйняв вітчима Валіху, вважаючи, що він одружився з їхньою мамою-вдовицею через великі наділи землі. Текля хоч і була вдовицею, але дуже заможною, як на буцинські масштаби. У стані такого несприйняття вони прожили все життя. Не помирилися навіть тоді, коли земля пішла до колгоспу.
За спогадами Ліди, поки жила баба Ксеня, завжди приходив різати свині. Бабу Ксеню він пережив, але й надалі вряди-годи заходив на нашу садибу поговорити з племінницею Ганною та її чоловіком Павлом.
Відомо також, що дід Гаврило підтримав діда Михавка, коли “пресували” дочку Ганну за членство Михавка у церковній двадцятці. Гаврило згодився тихо замінити Михавка у цьому органі церковної громади і тим зберегти церкву від закриття.
Непрямі родичі по Теклі, Андрію Кошелюку та Валісі
Сільський староста Буциня – Кошелюк Петро Федорович є нащадком брата Теклиного чоловіка Андрія. Тато старости Федір і баба Ганна є родичами у третьому поколінні.
Полеглий ще в час АТО воїн Тарасюк є нащадком родичів Теклиного вуйка Тарасюка /брата Теклиної мами/.
Седлищанська сестра прабаби Теклі. Одна з сестер прабаби Теклі вийшла заміж у Седлище. Одна пані з нащадків цієї сестри зараз працює у Буцині в аптеці. Як не дивно, у їхній родині збереглася пам’ять про буцинське походження прабабусі. Вони швидко вирахували буцинську родину і родичаються.