2016. Мирослав та два Володимири впорядкували могили брата та сестри Степана Янишівського /”Далекого”/

Після відкриття пам’ятника на могилах батьків та цьотки Марисі /2014 рік/ вивільнився доволі дорогий хрест із нержавійки та бетонні конструкції, які творили надмогильні пагорби.

Спочатку хрест та бетони були перенесені на могили діда Михайла та баби Марині Волковецьких. Однак, перебували вони там недовго.

Вже восени 2015 року, за наполяганням Мар’яна /Янишівського/ на могилах діда і баби спільними зусиллями онуків та вуйка Мар’яна /Волковецького/ також були споруджені надгробні пам’ятники.

Як наслідок, ці дві бетонні конструкції та досить дорогий “татів” хрест із нержавійки знову вивільнилися.

Тоді якось само собою виникло рішення змонтувати їх на могилах родичів відомих як Марусі та Петро Янишівські.

Могила Марусі та Петра були занедбані, хрести похилилися. Хрест на Марії взагалі наполовину ввійшов у землю.

Перенос конструкцій могильного пагорба, демонтаж старого та встановлення нового хреста здійснили Мирослав і Володя /Ярославовичі/ та Володя з Франківська /Мирославович/.

Для довідки: Марусі – Янишівська Марія Павлівна,  та Петро – Янишівський Петро Павлович були дітьми Павла Янишівського.

Павло Янишівський був рідним братом нашого діда Івана. Їхнє родинне обійстя знаходиться, з протилежного боку від “бабиної” хати, трохи вище, по дорозі на Царківну. Збереглася навіть їхня автентична хата /на фото/. У ній тривалий час квартирувала сім’я Каштеляріїв та доживала віку наймолодша з дітей Павла ‑ Рузі Янишівська.

Людмила Іванівна Янишівська /учителька, невістка Павла/ розказувала мені, що всього у Павла було 8 або 9 дітей. Мені відомі імена 6-ти: Степан, Йосип, Мирон, Петро, Розалія, Марія.

Серед дітей Павла – історична постать загально українського масштабу – Степан, псевдонім “Далекий”.

Як відомо, Степан займав дуже високі положення у визвольному русі ОУН-УПА, був  крайовим провідником Рівненщини. Разом із першим головним командиром УПА – Дмитром Клячківським – Степан фактично стояв біля витоків Повстанської  Армії.  Розстріляний комуністами за вироком військового суду у Рівненській тюрмі.

Друге покоління нашої родини добре пам’ятає іншого із синів Павла – Мирона, відомого нам як стрийко Мирон. До речі могили Марусі та Петра розташовані якраз поруч із Мироновою.

Стрийко Мирон працював продавцем у промтоварному магазині. Завдяки цьому, найкращі товари, які поступали у магазин /одяг, взуття/ спочатку пропонувалися нашій мамі. В умовах постійних радянських  дефіцитів це було важливо, особливо для нашої мами. Мама любила одягатися красиво, зі смаком,  і старалася так одягати і дітей.

Сама Марія /Марусі/, якій попався “татів” хрест та бетонна конструкція надмогильного пагорба, померла молодою, трагічно, ще на початку 60-тих років. Відомо, що в неї залишилося двоє малих дівчат. Однак, вони десь загубилися для родини. Принаймі, я ніколи не чув, аби вони колись приїжджали у Витвицю, провідували могилу матері та родину.

Петро також помер молодим, ще раніше ніж Маруся.. Його сина доля закинула у Ромни Сумської області. Саме у Ромнах розпочалася лікарська кар’єра нашого Мар’яна. Вони швидко там знайшлися і хоч є уже троюрідними – родичалися і дружили. Кілька років тому нащадки Петра передали із Ромнів табличку на хрест, де Петро зображений молодим, у вишиванці. До речі, цю табличку змонтували ми із Михайликом.

Впорядкування нами могил Марусі і Петра Янишівських є не просто пошануванням родичів. Зрештою, і Марія і Петро мають і прямих нащадків і родину ближчу ніж ми.

Цією маленькою доброю справою ми насамперед віддали  належне їхньому брату – Степану, найбільшому із Янишівських. Могили брата і сестри Степана не можуть бути забутими і занедбаними, тим більше недалеко від входу до храму. Інакше ганьба від цього буде падати на всіх “Чупенів”, незалежно від ступеня родинності.

 

Мирослав Янишівський.
3 квітня 2016 р.

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Коментарі : 1

  1. Оля сказав:

    Вуйку, мушу вам сказати, що вашіі матеріали кращі за Вікіпедію :)) Чи правильно я поражувала, що Далекий з дідом Славком були двоюрідні брати?