1973 рік
9 квітня 1973 року.
Помер Волковецький Михайло Федорович
9 квітня 1973 р. у Витвиці помер Волковецький Михайло Федорович, батько засновниці родини Оксани.
В листопаді того року йому мало сповнитися 87 років. До останніх днів він зберігав ясний розум та фізичну самодостатність. Зокрема, читав газети та книжки, дебатував із зятем та племінником Василем Волковецьких про політику, займався “вихованням” онуків. В останнє літо /1972 року/ давав мені активні уроки кісьби з випередженням у валі.
Причиною смерті був інсульт.
Похорон відбувся аж на третій день, 12 квітня, що було викликано очікування на приїзд з Донбасу, сина покійного Володимира, відомого в родині як вуйко Владзьо.
Підготовка до похорону та сам похорон відбувалися в умовах шаленого тиску райкому партії на дітей покійного, з якими він проживав – зятя Ярослава, котрий працював заступником директора школи в Церківні/ та дочку Оксану, котра вчителювала в Станківці. Райком КПУ-КПРС вимагав хоронити покійного без священника.
Ця вимога та попередження про неминучі санкції у випадку її невиконання була передана через тодішню голову сільської Ради Клинник Катерину Рафайліівну. За збігом обставин я був присутній при розмові тата і головихи, так як саме через мене вона викликала тата в сільраду.
Не менший тиск чинився також на сина покійного – Мар’яна, відомого в родині як вуйко Мар’ян – директора школи в Сихові Стрийського району, члена Комуністичної партії. Стрийський райком КПУ-КПРС просто заборонив йому бути присутнім на похороні, якщо там буде присутнім священник.
Як наслідок – похорон був певним компромісом. Псалтир біля покійника читали обидва вечори /старий Мохник/. Священник відправив панахиду 10 квітня ввечері, однак похоронну процесію не супроводжував, до церкви покійного не заносили. Замість священника над могилою сказав кілька слів – Лаврович Петро Михайлович – тодішній директор Витвицької школи, двоюрідний брат зятя покійного Ярослава.
Остаточно чин похорону /заупокійна Служба та опечатання могили/ відбулися аж на другий день після похорону, 13 квітня.
Автор публікації – Мирослав Янишівський, 23 березня 2013 року.