Домівка НовиниСмак дитинства

Смак дитинства

 

Ви часто ви поринаєте у якісь теплі спогади з дитинства?

А чи буває так, що якийсь предмет чи ситуація нагадує про щось, наче це було вчора, чи запах, річ, погляд, місце, смак?

От я чітко пам’ятаю смак дитинства – в прямому розумінні щодо смаку.

Блукаючи моїй улюбленим Ашаном, серед тисячі пляшок, я побачила її – смак дитинства.

Це була скляна фляшка з надписом : “Сітро”. В голові зразу починають поставити різні згадки, і відчується той смак такого бажаного тоді сітра.

В нашій сім’ї було заведено, що кожного з дітей мама відправляла кудись на літні канікули, на заслання. Все бувало по різному: інколи до бабці Наді, тому що ближче, з часом до Витвиці (тут все і так зрозуміло). Але ще було одне місце – це канікули у тітки Віри.

Канікули у Лосинівці – це все була загадковість. Якщо у бабці Наді – це був відпочинок зі всіма дозволеностями, Витвиця – це обов’язково будуть якісь роботи (обернути “пласточки” – хоча реально там були цілі вішальниці, подоїти козу, робота біля хати і тд), то що на тебе чекає у тітки Віри – це була своєрідна незвіданість.

Моя мама давала все якісь вказівки, що я маю зробити за час “відпочинку”. В класі 2-3 напевно, це було вивчити всю таблицю множення. Тоді мені здавалось, повною каторгою, хоча умови були просто ідеальні. Задній дворик біля хати, круте ліжко, на якому лежи собі, загорай і вчи. Потім було завдання прочитати книгу “Діти капітана гранта”. Тоді тих 300 сторінок здавались просто вершиною літературного досягнення. Тоді я ще не знала, що мій викладач з соціальної філософії змусить вчити “Маніфет компартії” і читати Леніна, тому що він страшний марксист – от тут щиро можна сказати: най його шляк трафить.

Але повертаючись до літнього відпочинку у тітки Віри, там було 3 неперевершені речі.

Це кругла башня біля церкви, в якій гратись “Козаки розбійники” – було наскільки круто, що я досі згадую, і хоч зараз побігала там. Друге, це те, що саме у Лосинівці, я навчилась їздити на ровері. І смак дитинства-сітро.

Тоді, просто так сітро ніхто не купував. Я могла заслужити його. Це могла бути будь – яка робота, за яку можна було отримати 25 коп- саме скільки коштувало сітро з кіоску біля хати. Принцип покупки був дуже простим – приносиш пусту фляшку, даєш 25 коп, при тобі відкривають сітро і смакуєш! Боже, який це був смак!

Зараз я починаю розуміти, яке я мала щасливе дитинство!

Дорога, тітка Віра, сьогоднішній спогад присвячений вам. Щиро вітаю вас з днем народження. Бажаю, щоб ангел-охоронець оберігав вас від всіх бід, і дякую вам за теплі спогади.

 

Читайте також

Залишити відповідь до Янишівська Віра Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Коментарі : 3

  1. Янишівська Віра сказав:

    Дякую

  2. Янишівська Віра сказав:

    Оксаночко! Дуже дякую тобі за привітання! Ти мене зворушила до сліз.Люблю тебе і пророкую тобі велике майбутнє.

  3. Мирослав сказав:

    Аж зараз прочитав оповідання про сітро. Просто у захваті. Так багато тепла і любові всього на одній сторінці зустрінеш не завжди.