2013. Участь у Євромайдані

Листопад –  грудень 2013 року.
Родина Янишівських взяла активну участь
у черговій українській революції – Євро-майдані

Наприкінці листопада 2013 р. Уряд України під керівництвом Азарова раптом заявив, що припиняє підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. В той же день, 21 листопада 2013 року  на площі Незалежності в Києві почали збиратися люди, обурені такою зміною зовнішнього курсу країни. Це поклало початок подіям, які стали третьою українською революцією або “Євромайдоном”.

При цьому під першою революцією розуміється боротьба за Незалежність в 1988-91 роках. а під другою – Помаранчева революція в 2004 році. Акція “Україна без Кучми” попри свою важливість не залишилася в суспільній свідомості на рівні революції.

З незапам’ятних часів традицією наших предків – “витвицької шляхти” ‑ Янишівських, Витвицьких, Красівських, Гошовських, Волковецьких ‑ є активна участь у всіх державотворчих проукраїнських процесах. Починаючи з Хмельниччини різні форми цієї участі підтверджується як документально так і на рівні родинних легенд.

З першого дня Євромайдану само собою було зрозуміло, що така подія в принципі не може обійти нашу родину.

Найоперативнішу і найактивнішу участь у цих подіях, звичайно, взяли члени родини, що проживають в Києві та його околицях – Михайлик та Володя Янишівські, Оля Погинайко та Сашко Гладких, Віта та Оксана Лук’яненко, Наталя Багмут.

 

Участь членів родини в найвідоміших подіях Євромайдану 

Де-які представники родини “засвітилися” в найголовніших подіях, що відбувалися на Майдані та в засобах масової інформації.

Фото крупним планом Михайла Янишівського, студента КНУ, попало навіть на сторінки Інтернетвидання “Ліга бізнес інфрм” , в якому розказувалося про студентські протести.

Михайло брав участь в акції по об’єднанню партійно-політичного майдану і громадсько-студентського. При цьому попав у відеоролик 5-го каналу. З двома однокласницями по гімназії його добре  видно той момент коли виконується пісня “Лента за лентою”.  На жаль, у ролик не попав момент де він ручкається із лідерами Майдану – В.Кличком та А.Яценюком.

Разом з однією з подруг – Уляною ‑ після цього цілу ніч чергували на  Майдані. Це було якраз за день до його кривавого розгону. За випадковим збігом обставин вони не залишилися на Майдані ще раз на ту страшну ніч.

Менше пощастило Володі Янишівському /Мирославовичу/, який перебував на Майдані саме в ту криваву ніч з 29-го на 30-го листопада, коли “беркут” розганяв мітингуючих. При цьому одержав кілька раз кийками по плечах і ногах та травмував палець.

Кілька днів Володя “чергував’ біля скриньки по збору пожертв біля КМДА. Цікаво, що його напарником біля скриньки був колишній гімназист року з Івано-Франківської гімназії № 1.

Серед найважливіших подій Майдану була спроба його розгону в ніч на 11 грудня. В ній “засвітився” молодий член родини – Олександр Гладких з Обухова. У складі групи мужчин з Обухівського осередку “Удару” він стримував натиск беркутівців біля барикади на вулиці Інститутській. Всі 40 чоловік цієї групи щасливо, без серйозних травм, протрималися до ранку і повернулися в Обухів. Його дружина, Оля Погинайко, всю ніч просиділа біля телевізора і одержала найбільшу у своїй біографії дозу адреналіну.

Участь у Майдані інших «киян» родини 

Лукяненко Віта та Оксана, дочки Марти та Віктора, активно працювали в ролі волонтерів, які готували канапки та їжу для учасників майдану. При цьому Оксана з канапками навіть попала “в кадр” одного з каналів і була “опізнана” на екрані телевізора в Івано-Франківську.

Дуже активну участь у Майдані брала вже згадувана Оля Погинайко. Оля не пропустила жодне віче, ходила на них кожної неділі, як до церкви. Заходила на Майдан також кожен день після роботи. Вона не просто жертвувала свій час. Завжди прибувала на Майдан з рюкзаком де був термос із гарячим чаєм і пригощала нас і присутніх. На Майдані зустріла і свій день народження – 29 грудня.

Дуже регулярно і старанно відвідувала Майдан наша Наталя Багмут. Здається, Наталя. Як Оля. не пропустила жодного недільного віча. Її аналітичні прогнози, як правило, збувалися.

Участь у Майдані приїжджих членів родини 

Окрему сторінку родинного Євромайдану становить участь членів родини, які приїжджали за сотні кілометрів.

Рекорд за далекістю поставив Маркіян Янишевський /Марянович/. Він прибув на Майдан з Німеччини, де навчається в аспірантурі. Маркіян  прибув з товаришем зі Львова, проживали у Володі у Вишневому. Пробув на Майдані більше як тиждень, зокрема і ночував на ньому. При цьому значно перебрав домовлений з німцем-керівником час. Однак німець заявив, що зрозумінням ставиться до цього порушення в ситуації, коли його народ бореться за демократію і європейський вибір. Товариш Маркіяна залишився у Володі ще днів на десять. Він вів специфічний спосіб життя: вдень спав, а вночі чергував на Майдані.

Тричі власною машиною приїжджав Янишівський Володя /Ярослав/ з Болехова. При цьому два рази з ним приїжджали ще болехівські друзі. Третього разу, на Новорічну ніч, він привіз туди майже всю сім’ю ‑ дружину Лесю та сина-школяра Тараса. При цьому за кожним з приїздом одну ніч вони проводили на Майдані.

Двічі в грудні по два дні приїжджав на Майдан Мирослав Янишівський з Івано-Франківська. Один раз терміном на два дні приїжджала також його дружина Ліда Янишівська.

Власним автомобілем зі Львова приїжджав Маркіян Янишівський /Мирославович/ з кумом та ще одним другом. Вони пробули там два дні. Як учасник Помаранчевої революції Маркіян з особливим інтересом відвідував Жовтневий палац. В 2004 році, як член організованої групи  “Молодого руху”  львівських студентів він працював у “комендантській” чоті палацу. Чота підтримувала порядок і життєдіяльність у будівлі.

Реєстр учасників родинного Євро майдану 

Загалом у 2013 році в різних формах участь у Євромайдані прийняло 18 дійсних членів та 3 кандидати в члени нашої родини:

  1. Янишівський Маркіян Мар’янович                     Німеччина
  2. Погинайко Оля Павлівна                                     Обухів
  3. Гладких Олександр                                                        Обухів
  4. Николишак Андрій                                               Калуш
  5. Багмут Наталя Миколаївна                                  Київ-Лосинівка
  6. Вишневський Іван /кандидат/                               Київ

 

  1. Янишівський Мирослав Ярославович                          Івано-Франківськ
  2. Янишівська Ліда Ярославівна                              Івано-Франківськ
  3. Янишівський Маркіян Мирославович                          Львів
  4. Янишівський Володимир Мирославович                 Вишневе біля Києва
  5. Янишівський Михайло Мирославович           Київ, КНУ

 

  1. Лук’яненко Віктор Володимирович                         Обухів
  2. Лук’яненко Марта Ярославівна                                Обухів
  3. Лук’яненко Віта Вікторівна                             Нова Українка
  4.  Кулигін Дмитро Сергійович /кандидат/                  Нова Українка
  5. Лек’яненко Оксана Вікторівна                                  Обухів
  6. Витвицький Василь Зеновійович /кандидат/             Обухів
  7. Лек’яненко Люба Вікторівна                                     Обухів

 

  1. Янишівський Володимир-Ярослав                           Болехів
  2. Янишівська Леся Андріївна                             Болехів
  3. Янишівський Тарас Ярославович                    Болехів.

 

Прибіжище

В лексиконі засновниці родини – нашої мами, баби і т. д. Оксани було колоритне, давноукраїнське /давновитвицьке/ слово ‑ “прибіжище”. Таким “прибіжищем” для приїжджих учасників Євромайдану була квартира Лук’яненків та Гладких-Погинайків. В останніх ночували не лише родичі, але й друзі Маркіяна зі Львова.

Зафіксовано навіть своєрідний рекорд ‑ ввечері 7-го грудня в квартирі Лук’яненків одночасно перебувало 16 учасників Євромайдану з числа членів родини та їх друзів.

/Мирослав, Володя, Михайлик. Маркіян Мирославович, кум Маркіяна Степан, товариш Маркіяна Юрій, Ольга Погинайко, Сашко Гладких, Наталя Багмут, Марта, Віктор, Віта Лук’яненко, Діма Кулигін /Вітин/, Оксанка, Василько Витвицькмй /Оксанин/, Володя Янишівський з Болехова/.

 

Участь земляків з басейну Лужанки.

Приємною несподіванкою Євромайдану було зустріти на Київському  Майдані Незалежності групи земляків з Витвиці та Кальни. Витвичан очолював наш сільський голова Богдан Бандра.

Серед витвичан був і однокласник Мирослава – Мар’ян Тишківський, колишній військовий, наш витвицький сусід – Коля Равич, онук Носович Катерини, син Ірки. До речі він стояв в охороні Київської міської державної адміністрації і ”затримав” при вході нашого Володимира з Болехова.

Відомо також, що на Майдані з Витвиці були Тарас та Назар Янишівські. Вони є представниками “бічної гілки” Янишівських  – онуками Богдана Янишівського, брата Ярослава – засновника родини.

Групу жителів сусідньої Кальни також очолював їхній голова – Равлюк, племінник відомого витвичанина покійного Равлюка Богдана Афтанасовича.

На “географічній стіні” Майдану, де викладалися дощечки з назвами населених пунктів його учасників, можна було серед іншого вивчати географію басейну Лужанки. Тут були таблички з Болехова, Гошева, Витвиці, Княжолуки, Кальни, Розточок,  Царківни, Станківці, Липи, Лужок, Слободи і навіть окремо ‑ Вигодівки.

 

Народження легенди

Незалежно від результатів Євромайдану він уже ввійшов в історію нашої країни. Немає сумнівів, що події, пригоди, перипетії, приколи, зв’язані з ним,   стануть частиною та окрасою і наших  родинних переказів та легенд.

Можливо, онуки та правнуки сьогоднішніх учасників Євромайдану через десятки років будуть  з цікавістю слухати спогади про нього. Так як ми /друге покоління/ колись слухали розповіді діда Михайла Волковецького про першу світову війну, про листопадовий зрив, про Україну 1918 року, про “бандерів” і “облавників”.

 

Мирослав Янишівський

31 грудня  2013 р.

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *