Домівка Родинні історіїДруга революція

Друга революція

Фантастичний чоловік янукович. Двічі за якихось 10 років консолідував суспільство і підняв країну на революцію. Якби хто так спеціально хотів, то би не вдав.
Але друга революція інша.
Передусім нема ілюзій. Можна, звичайно, вірити, що бувають такі революційні президенти, як Саакашвілі. Але тверезий розум підказує, що швидше за все “нам так не буде”. Новий президент (уважаймо, що він таки буде), хто б з них ним не став, майже напевно буде кращим за януковича, майже напевно підпише угоду про Асоціацію і може навіть приведе Україну в
ЄС (хоча це уже навряд, принаймні не в одній каденції). Але ріки молочними не стануть і життя вже завтра (ані післязавтра!) не стане в шоколаді.
По-друге, ми насправді стоїмо не “за”, а “проти”. Проти побиття студентів, проти поборів, проти хабарів, проти бандюків, проти мовних кретинів в Кабміні – у кожного своє “проти”. У першої революції воно теж було – фальсифікація виборів, але вона мала і, так би мовити, “позитивну” мету. Нині мета суто “негативна” – нафіг бандитів з влади.
Нема романтики. Ми вже це проходили, ми вже знаємо, що результату не буде ані відразу нині, ані завтра, ані післязавтра. Ми вже не лякаємось самі від себе, не чудуємось, що нас так багато, не відчуваємо так гостро вістря історичного моменту. Бо це – вдруге. Зате ми вже знаємо логіку процесу. Ми пам’ятаємо, що минулого разу до першого результату пройшов майже тиждень, а всього стояли на майдані 17 днів, ночували 17 ночей. Не день. Не два дні. Сімнадцять!
Зате чого в нас тепер точно більше – то це злості! “Того разу” вистачало просто підтанцьовувати на Майдані, чекаючи на результати домовленостей, нині люди справді готові зносити паркани і захоплювати будівлі. Аби це зрозуміти, досить глянути на нинішні барикади. Ми злі і вперті, і так виглядає, що нині це – ключ до успіху.


Дорога родино, насправді я писала верхні рядки не для вас, але мені так часто доводиться казати вам (і собі!), що все буде добре, що просто нема вибору. Не розчаровуйтесь!  Особливо ті, хто не в Києві прикипів до телека. Ви ж не сподівалися на моментальний результат, правда?! Ви ж не такі наївні! Ходіть на мітинги! Бодай щоб провітритись перед сном. Ваша присутність там важлива, бо якщо стояти буде тільки Київ, то мало чого встоїть. Для того, аби був результат, стояти треба скрізь, бо це доводить, що не одним Киянам в голові переклинило, а дістало всіх! Беріть із собою дітей, бо тільки так можна виховати в них небайдужість до свого ж майбутнього! Переконуйте скептиків і самих себе! Плекайте в собі здорові злість і впертість!!! Нехай це буде пафосно, але Слава Україні!

Читайте також

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *