4 березня 2020 року було оголошено десятку фіналістів 8-го Конкурсу художнього репортажу імені Майка Йогансена «Самовидець» на тему «Як ми змінюємось». Також цього року було вирішено відзначити п’ять майстерно написаних репортажів, які не увійшли до десятки фіналістів.  Серед них "За широкий горизонт в описуванні локальної історії"  Михайло Янишівський за репортаж "Станіславський Франківський феномен". Про мене навіть написали у Франківських новинах за 9 березня: https://kurs.if.ua/society/stanislavskyj-frankivskyj-fenomen-otrymav-speczvidznaku-konkursu-hudozhnogo-reportazhu/  А також Далі ...

Владзьо був з Карпат. Власне, тут його Владзьом ніхто не називав. Вовік, чи просто Вова. Ніхто й не знав, що насправді він - Владзьо. Лише ті, домашні, племінники, Оксанині діти. Владзя тут називали «бандьорою». Просто тому, що був із западної, а там усі – «бандьори». Хоч який з Владзя бандерівець. Втік він сюди, то правда. Але не через УПА, не від репресій. Від колгоспу. Не хотів рабом бути, то загнався аж на другий край України. На Донбас. Ще й під землю заліз. Так і проробив все життя шахтарем. Поки був молодий, їздив додому. Ще був живий тато. Та й сестрі помагав, шестеро дітей все-таки. А як тата не стало, Далі ...

Під завершення 2018 року виникла ідея укласти перелік найголовніших подій, що відбулися у нашій родині у цьому році. Про створення такого переліку було оголошено всім  учасникам нашого згромадження.

В процесі обробки пропозицій вияснилося, що більш чи менш важливих подій було так багато, що їх неможливо звести до десяти. Щоби жодна з цікавих подій  не загубилися у часі, крім топ-десятки пропонується також перелік інших більш чи менш пам’ятних справ.

Далі …

 Цьогорічний великий збір родини Янишівських відбудеться 18 серпня 2018 року.  Місце збору – село Витвиця, садиба Янишівських. Цей день – субота – переддень великого християнського свята – Свята Преображення Господнього, або як його називають у побуті – свята Спаса. Ця узгоджена із нашим сільським священником отцем Петром Євчуком. У програмі Збору: Служба Божа за здоров’я членів родини. Парастас за померлими засновниками родини – Ярославом та Оксаною Янишівськими, іншими предками та родичами. Посвята ново встановленого пам'ятника на могилі предків-Янишівських:                                     Далі ...

 “Яворина-2018”

 Біля села Липа Витвицької ОТГ /Долинський р-н/ відбулася патріотична акція  “Яворина-2018”.

В цьогорічній “Яворині” узяли участь також двоє представників родини Янишівських, крім мене тут “фестивалила” також Погинайко Оксана, моя  племінниця, похресниця і кума в одній особі.

Патріотична акція “Яворина” є щорічною. Вона проводиться на вшанування пам’яті курсантів  офіцерської школи УПА “Олені” та крайового провідника ОУН Ярослава Мельника /Роберта/. Далі …

Родина Янишівських  щиро сумує з приводу смерті Янишівської Людмили Іванівни /15.04.2018 р./.

Людмила Іванівна була дружиною  Мирона Павловича Янишівського – знаного у нас як “стрийко Мирон”.  Він був для нас  – другого, народженого ще у Витвиці, покоління родини, – “двоюрідним стриєм”. Батько Мирона – Павло  Янишівський був рідним братом нашого діда Івана.

Людмила Іванівна не була уродженкою Витвиці. Вона народилася на Великій Україні, у страшний для тієї частини України 1932-ій рік. Її мала батьківщина – село під Ромнами у Сумській області.  З початком колективізації комуністи розграбували господарство дідуся, – це у них називалося –розкуркулювання. Родина мала бути вивезена на Сибір, однак мудрий дід на прізвище Мілько не став чекати цього. Він зібрав родину, в тому числі маленьку Людмилу і втік на Донбас. Далі …